Фарборозпилювачі для фарбування авто

Точний діаметр вказує технічний лист конкретної фарби чи лаку — на нього й орієнтуються. Для одного маляра зручно мати два пістолети: під ґрунт і під базу з лаком.

HVLP витрачає багато повітря, але дає м’який факел і мало туману — його обирають, якщо компресор потужний. LVMP працює на меншій витраті повітря й середньому тиску, тож підходить для гаражного компресора, а якість шару близька до HVLP. Маленькі пістолети з бачком 100 мл беруть для підфарбовування й дрібних деталей.

Компресор має давати більше повітря, ніж споживає пістолет, із запасом, бо реальна подача поршневого компресора нижча за паспортну. Для авто особливо важливе чисте сухе повітря: краплі конденсату й оливи залишають кратери на лаку. Між компресором і пістолетом ставлять фільтр-вологовідділювач, а шланг для пневмоінструменту беруть такий, щоб вистачало обійти машину.

Шагрень — поверхня, схожа на апельсинову шкірку — з’являється, коли фарба занадто густа, тиск замалий або пістолет тримають задалеко. Патьоки — коли шар занадто товстий або пістолет рухається повільно. Перед фарбуванням пістолет налаштовують на картоні: регулюють подачу фарби, ширину факела й тиск, поки пляма не стане рівною овальною.

Більшість автомобільних лаків і двокомпонентних фарб містить ізоціанати, і для них потрібен захист із подачею чистого повітря. Для однокомпонентних фарб на розчиннику вистачає респіратора з вугільним фільтром і протиаерозольним шаром; у будь-якому разі фарбують у рукавичках і закритому одязі. Приміщення провітрюють, а відкритого вогню поруч не тримають.