Кріплення та метизи

Матеріал кріплення визначає його стійкість до корозії та навантажень. Нержавіюча сталь (черв'ячні та силові хомути) підходить для вологих приміщень і зовнішніх робіт, витримує контакт з водою та хімічними речовинами. Оцинкована сталь — економічний варіант для сухих приміщень, захищена від іржі шаром цинку. Нейлонові дюбелі та стяжки використовують для легких конструкцій — вони не проводять струм.

Для прокладання кабелів використовують нейлонові стяжки шириною від 2,5 до 7,6 мм, для важчих пучків — металеві, а для кабелів по стіні — кліпси та дюбелі-ялинки. Трубні хомути з гвинт-шурупом фіксують труби водопостачання та опалення до стіни, а черв'ячні хомути затягують шланги на штуцерах. Анкери з кожухом і рамні анкери підходять для бетонних і цегляних стін, стельові анкери-клини — для підвісу до бетонної стелі.

Для важких конструкцій (котли, бойлери) обирайте анкери з кожухом, розмір яких відповідає навантаженню з характеристик. Для кабельних трас використовуйте стяжки з фіксатором: ширина від 2,5 до 7,6 мм залежно від кількості кабелів. Якщо монтаж на гіпсокартон — потрібні дюбелі для гіпсокартону або анкер Моллі, який розкривається за листом.

Крім стяжок, анкерів, хомутів і кліпс — витяжні заклепки, скоби, самоклейні майданчики під стяжки та системи вирівнювання плитки. Більшість позицій — Apro, також MasterTool, Unifix, Sigma, Сила, Multi й Аско-Укрем; кріплення продається поштучно й в упаковках до кількох тисяч штук. Отвір під анкер чи дюбель свердлять буром того самого діаметра. У бетоні й цеглі — перфоратором, а перед установкою анкера з отвору видувають пил.