- Призначення для щільних повнотілих основ
Дюбель 6х40 — це дюбель діаметром 6 мм і довжиною 40 мм: під нього свердлять отвір 6 мм, і він тримає легкі та тонкі деталі на бетоні чи цеглі. Тут дюбелі 6х40 двох видів — гільзи швидкого монтажу під шуруп і дюбель-цвяхи з уже вставленим цвяхом, з потайним бортиком і бортиком-грибом.
Перша цифра — зовнішній діаметр гільзи й водночас діаметр свердла, друга — довжина гільзи. Від довжини залежить, деталь якої товщини можна прикріпити: частина дюбеля має зайти в стіну на глибину, достатню для розпору, а решта проходить крізь деталь.
| розмір | свердло | товщина деталі, орієнтовно | що кріплять |
|---|---|---|---|
| 6х40 | 6 мм | до 10 мм | профіль під гіпсокартон, кабель-канал, тонкий плінтус |
| 6х60 | 6 мм | до 30 мм | рейки, бруски обрешітки, товстий плінтус |
Точну товщину деталі під конкретний дюбель виробник указує в паспорті, і для дюбель-цвяха її варто перевірити перед роботою.
Свердло потрібне 6 мм, а отвір свердлять на 5–10 мм глибше за частину дюбеля, що заходить у стіну. Для гільзи без цвяха беруть шуруп діаметром 4–4,5 мм, довжиною на 5–10 мм більше за гільзу, бо гільза швидкого монтажу вже проходить крізь деталь, — тоді шуруп дійде до кінця гільзи й повністю розіпре її. Тонший шуруп не розпирає дюбель, товщий може розірвати гільзу. Отвір у бетоні зручно свердлити буром 6 мм з ударом.
Однозначної цифри немає: утримання залежить від основи, напрямку навантаження й кількості точок. У бетоні дюбель тримає краще, ніж у цеглі. Навантаження впоперек, на зріз, він витримує значно більше, ніж на виривання з полиці над головою. Дюбель 6х40 розрахований на легкі кріплення, тому для полиць, шаф і кронштейнів беруть довші дюбелі 8–10 мм або анкери, а навантаження розподіляють на кілька точок.