- Призначення для щільних повнотілих основ
Дюбель — пластикова чи металева гільза, яку вставляють у просвердлений отвір у стіні, щоб шуруп чи цвях тримався там, де сам він не втримається: у бетоні, цеглі, камені, гіпсокартоні. Тут поліетиленові дюбелі швидкого монтажу під шуруп діаметром 6 мм і дюбель-цвяхи 6 та 8 мм для бетону й повнотілої цегли.
| вид | як працює | для якої основи |
|---|---|---|
| розпірний | шуруп розпирає гільзу, і вона тисне на стінки отвору | бетон, повнотіла цегла, камінь |
| дюбель-цвях | гільза з цвяхом, забивається молотком крізь деталь | бетон, повнотіла цегла |
| для гіпсокартону: метелик, «молі», самосвердлувальний | розкривається за листом або врізається в нього | гіпсокартон, ДСП, порожнисті стіни |
| для газобетону | широка спіральна чи пелюсткова гільза, що не кришить блок | газобетон, пінобетон |
| фасадний, для теплоізоляції | довгі гільзи, тарілчастий притиск | фасади, утеплювач |
Види дюбелів різняться не матеріалом гільзи, а тим, як вони тримаються в основі. Тому дюбель обирають від стіни: те, що надійно стоїть у бетоні, у гіпсокартоні чи газобетоні прокручується.
Дюбель — переважно пластикова гільза, у яку закручують окремий шуруп або забивають цвях, і він розрахований на легкі й середні навантаження: профіль, плінтуси, полиці, карнизи. Анкер — металевий кріпильний виріб, що сам розпирається або тримається на хімічному складі, для важких і відповідальних конструкцій: воріт, навісів, балок, віконних і дверних рам. Правильно писати й казати «дюбель» — від німецького Dübel; «дюпель» — розмовне перекручення.
Діаметр свердла дорівнює діаметру дюбеля, а глибина отвору — довжині дюбеля плюс 5–10 мм. Шуруп беруть тонший за гільзу й довший за неї на товщину деталі плюс 5–10 мм: під дюбель 6 мм — шуруп 4–4,5 мм, під 8 мм — 5–6 мм, під 10 мм — 6–8 мм. Отвір у бетоні свердлять буром з ударом, після чого обов'язково продувають від пилу — інакше дюбель не сяде на всю глибину й розіпреться гірше.