Анкери та дюбелі

Найбільша група — анкери з кожухом і гайкою, від М6/8 до М12/16 завдовжки від 100 до 200 мм: їх вставляють в отвір, і під час затягування гайки кожух розпирається. Рамні анкери діаметром 10 мм завдовжки від 72 до 202 мм кріплять віконні й дверні рами крізь коробку. Стельовий анкер-клин Bierbach тримає підвіси й кріплення на стелі, а анкер Моллі з гвинтом розкривається за тонкою стінкою, тому його ставлять у гіпсокартон і пустотілі основи.

Забивні сталеві дюбелі від М6/8 до М16/20 забивають в отвір, а потім у внутрішню різьбу вкручують шпильку чи болт. Дюбель-цвях швидкого монтажу з поліетилену діаметром 6 або 8 мм і довжиною від 40 до 120 мм має бортик потай або гриб; його забивають молотком разом із цвяхом-шурупом, що прискорює монтаж. Для піно- та газобетону є окремі дюбелі, які тримаються в пористому матеріалі, а для гіпсокартону — дюбелі 12×30 мм. Дюбелі під шуруп закручують шуруповертом.

Отвір під анкер чи дюбель у бетоні й цеглі свердлять перфоратором; діаметр бура підбирають під діаметр кріплення, а глибину отвору — під його довжину. Бури й свердла потрібного діаметра є в розділі бури та свердла. Перед установкою отвір очищають від пилу, щоб анкер розклинився на всю довжину.

Спершу визначте основу: для бетону й повнотілої цегли підходять анкери з кожухом, рамні анкери й забивні дюбелі, для газобетону — дюбелі для пористих матеріалів, для гіпсокартону — анкер Моллі або дюбель для гіпсокартону. Далі підберіть діаметр і довжину під вагу конструкції та товщину того, що кріпите. Кріплення поставляються як невеликими упаковками по 5–10 штук, так і великими — від 100 штук, кількість указано в назві.