Фільтри для респіраторів

Спершу дивляться на кріплення: частина масок має стандартну різьбу, але байонети й затиски в кожного виробника свої, тож фільтр однієї марки не завжди стає в маску іншої. Потім обирають клас: для будівельного пилу — P2, для побутового — P1, для фарб і розчинників — A1, для кислих парів — E1, для аміаку — K1. Якщо в повітрі водночас і пари, і пил, потрібен протигазовий фільтр із протиаерозольним шаром.

Протипиловий фільтр міняють, коли дихати стало помітно важче, коли він намок чи пошкоджений. Вугільний — коли відчули запах чи присмак шкідливої речовини, а при регулярній роботі — за графіком, не чекаючи запаху. В напівмасці з двома фільтрами їх міняють завжди парою, щоб опір диханню з обох боків був однаковий. Відпрацьований вугільний фільтр після хімії знімають у робочих рукавичках і одразу викидають.

Протиаерозольний фільтр можна поставити поверх вугільного як передфільтр, якщо виробник маски це передбачив. Він бере на себе пил і туман фарби, тож вугілля не забивається й служить довше, а передфільтр міняють частіше й окремо. Головне — не плутати порядок: пиловий шар завжди зовні.

Нерозпаковані фільтри зберігаються роками, якщо лежать у сухому прохолодному місці. Розпакований вугільний фільтр продовжує поглинати пари з повітря навіть без роботи, тому між змінами його кладуть у щільно закритий пакет. Фільтр, що лежав відкритим місяцями, для роботи з хімією вже ненадійний.