Віброплити

Сила удару — від 11 до 40 кН, глибина обробки — від 20 до 95 см. Прямохідні плити на 60–110 кг і 11–23 кН ущільнюють шар до 20–30 см — їх беруть для доріжок, вимощення, двору й подушки під бруківку. Плити на 130–155 кг і 22–27 кН — для траншей і більших майданчиків. Машини на 220–405 кг із силою удару 35–40 кН і двигуном 13 к.с. ущільнюють до 80–95 см — це основи доріг, паркінгів і великих фундаментів.

Прямохідна віброплита рухається лише вперед — її розвертають руками, тож вона зручна на відкритих ділянках. Реверсивна їде вперед і назад без розвороту, краще працює у вузьких траншеях і біля стін і зазвичай важча й потужніша; у розділі такі є в GTM, у важчих моделей реверс гідравлічний. Більшість плит тут — прямохідні.

Бензинова віброплита працює автономно на А-92: двигуни Loncin, Honda та інші 4-тактні на 5,5–13 к.с. Електрична модель GTM на 2200 Вт живиться від 220 В і не дає вихлопу, тож нею ущільнюють основу в гаражі, підвалі чи на закритому складі. Перед роботою бензинової плити перевіряють рівень оливи, а після — очищують підошву від налиплого ґрунту.

Щоб ущільнити вже укладену тротуарну плитку без сколів, під робочу плиту кріплять поліуретановий чи гумовий килимок — у частини моделей GTM, Vitals і Scheppach він іде в комплекті. Для асфальтобетону потрібна віброплита зі зрошенням: бак на 13–14,5 л подає воду на підошву, і гаряча суміш не налипає. Там, де плита не пролазить, ґрунт ущільнюють вібротрамбовкою. А бетонну підлогу після заливання доводять затирочною машиною. Сам бетон готують у бетонозмішувачі.

Для доріжок і бруківки біля дому вистачить прямохідної плити на 60–100 кг із килимком. Для двору, паркування й подушки під фундамент — 90–110 кг і 13–18 кН, для траншей і вузьких місць — реверсивну на 130–155 кг. Для асфальту потрібна модель зі зрошенням, для робіт у приміщенні — електрична.