Біметалеві радіатори 500 мм

Міжосьову відстань міряють від центру верхньої різьбової пробки до центру нижньої з одного боку. Якщо в старої батареї виходить 500 мм, новий радіатор стає на ті самі труби: міняють лише кронштейни й крани, а підводку зазвичай не переробляють. Повна висота секції більша за міжосьову приблизно на 50–80 мм, тому перед заміною міряють і відстань від підлоги до підвіконня: під радіатором лишають 8–12 см, над ним — не менше 5–8 см, щоб повітря проходило крізь секції.

Для кімнати зі стелею 2,5–2,7 м і звичайними вікнами орієнтуються на 100 Вт тепла на квадратний метр. Кімната 15 м² потребує близько 1,5 кВт, а секція 500 мм віддає приблизно 170–220 Вт, тож виходить 7–9 секцій. Кутовій кімнаті чи кімнаті з великим вікном додають 15–20 %, а якщо радіатор закривають екраном або довгою шторою, запас роблять ще більшим.

За однакової висоти секції різняться глибиною. Мілка секція на 80 мм менше виступає від стіни й підходить під вузьке підвіконня, а глибока на 96–100 мм має більше оребрення й дає більше тепла з тієї ж довжини. Тому, коли під вікном мало місця вздовж стіни, беруть глибшу секцію й обходяться меншою кількістю секцій.

Біметалеві радіатори зазвичай розраховані на робочий тиск 30 або 40 бар. Це запас для багатоповерхівки, де під час опресовування й гідроударів тиск у мережі значно вищий, ніж у системі з власним котлом. Для такої мережі на вході й виході радіатора ставлять крани, щоб від’єднати його без зливу стояка, а підключають через комплектуючі для радіаторів — футорки, заглушку й повітровідвідник.