- Тип лінійно-інтерактивний
- Електрична потужність 600 Вт
- Живлення 145-270 В
- Спосіб встановлення класичний
ДБЖ з чистою синусоїдою — безперебійник, який і від мережі, і від акумулятора видає напругу правильної синусоїдальної форми, такої самої, як у розетці. Саме такий ДБЖ з правильною синусоїдою потрібен для газового котла й циркуляційного насоса: їхня електроніка й двигуни розраховані на гладку синусоїду.
Дешеві безперебійники від батареї видають апроксимовану, тобто ступінчасту, напругу. Комп’ютерному блоку живлення це байдуже, а двигун насоса на такій напрузі гуде, гріється й втрачає ресурс, плата котла може видавати помилку чи не запускатися. Чиста синусоїда знімає це питання: для котла й насоса беруть тільки її.
Котли з іонізаційним контролем полум’я чутливі до фази й заземлення, тому ДБЖ ставлять на заземлену розетку, а вимоги до підключення беруть з інструкції котла й перевіряє їх електрик. Друга важлива річ — час переходу на батарею: у лінійно-інтерактивних ДБЖ він становить кілька мілісекунд, і більшість котлів не перезапускаються. Потужність підбирають із запасом: котел із насосом зазвичай споживає 80–150 Вт, а двигун насоса на пуску бере в 2–3 рази більше.
Домашні ДБЖ з чистою синусоїдою для котла працюють із зовнішнім акумулятором, тому час роботи залежить від батареї, а не від самого безперебійника. Гелевий акумулятор 12 В на 100 А·год дає котлу з насосом близько 5 годин роботи. Якщо світла немає довше, беруть акумулятор ємністю 120 А·год або ДБЖ на 24 В із двома батареями.
Лінійно-інтерактивний ДБЖ із чистою синусоїдою вирівнює напругу мережі, поки вона в межах приблизно 140–275 В, тож окремий стабілізатор напруги для котла зазвичай не потрібен, якщо інструкція котла не вимагає вужчого допуску. Якщо ж напруга часто падає нижче, ДБЖ частіше переходить на батарею, і тоді стабілізатор перед ним має сенс.