Термоголовки на батарею

Усередині сильфон із рідиною, що розширюється від тепла. Коли в кімнаті тепліє, сильфон тисне на шток клапана й зменшує потік теплоносія; коли холоднішає — відпускає його.

Цифри на ручці — позиції шкали, кожна відповідає приблизній температурі в кімнаті, а сніжинка тримає мінімум, щоб радіатор не замерз у порожньому приміщенні. Точну відповідність поділок градусам виробник наводить в інструкції.

Більшість термостатичних клапанів мають під головку різьбу М30×1,5. Головку з такою гайкою накручують на клапан замість пластикового ковпачка ручного регулювання.

Деякі марки клапанів мають власне кріплення під головку. Тоді шукають головку тієї ж марки або перехідник, який указує виробник клапана.

Електронна головка працює від батарейок, має мотор замість сильфона й отримує команди по радіо. Температуру й розклад задають у додатку або на кімнатному термостаті, а головка відкриває клапан під ці налаштування.

Такій головці потрібен шлюз або контролер своєї системи; без нього розклад і керування з телефона недоступні. Сумісні кімнатні терморегулятори та шлюзи обирають тієї самої марки, що й головку.

Головка працює лише на термостатичному клапані. На кульовий кран вона не підходить: у нього немає штока й різьби під неї, а положень лише два — відкрито й закрито.

Рідинну головку ставлять горизонтально, щоб вона відчувала повітря кімнати, а не тепло від труби. Штора, ніша чи щільна решітка навколо батареї збивають її показання.

Головка не залежить від матеріалу батареї: її ставлять і на сталеві радіатори, і на секційні — головне, щоб на подачі стояв термостатичний клапан.

На літо головку викручують на максимум, щоб шток клапана не залипав у закритому положенні до наступного сезону.

Головку знімають і ставлять без зливу системи: вона не контактує з теплоносієм, а лише натискає на шток клапана.