Бензинові повітродувки

Звичайна бензинова повітродувка лише видуває: листя зганяють у купу, а прибирають граблями чи вилами. Повітродувка-пилосос має перемикання на всмоктування: листя затягується в трубу, крильчатка подрібнює його приблизно в десять разів і складає в мішок на 45–50 л. Подрібнене листя займає менше місця, швидше перегниває в компості й годиться як мульча. Вологе й налипле листя пилосос бере гірше — його спочатку підсушують або здувають.

У бензинових садових моделей параметри близькі, різниця — у потоці й наявності режиму пилососа.

Різниця між 618 і 810 м³/год помітна на газоні з товстим шаром листя: потужніша модель зганяє його за менше проходів.

Двотактний двигун працює на суміші бензину А-92 або А-95 з оливою для двотактних двигунів у пропорції, вказаній в інструкції, найчастіше 1:40 або 1:50. Суміш готують у каністрі, а не в баку, і не зберігають довше місяця — бензин старіє. Запуск ручним стартером: холодний двигун заводять із закритою повітряною заслінкою й підкачкою праймера, теплий — з відкритою. Перед зимовим зберіганням пальне зливають, а двигун запускають до зупинки, щоб карбюратор не забився.

Така повітродувка гучна — понад 100 дБ біля вуха, тому працюють у захисних навушниках і окулярах: струмінь піднімає пісок і дрібні камінці. Вага близько 5 кг відчувається через пів години роботи, тож тримають інструмент за обидві ручки або використовують плечовий ремінь. Струмінь не спрямовують на людей, тварин, вікна й машини.