Лійки для душу

Круглі лійки бувають від 67 до 130 мм у діаметрі. Маленька лійка дає зібраний, щільніший струмінь, зручний, щоб сполоснути ванну чи помити дитину, а лійка на 120–130 мм накриває водою ширше й підходить для душу стоячи. Прямокутні лійки розміром 140×95, 145×95 і 140×110 мм та квадратні 130×130 мм обирають до змішувача з прямими гранями, щоб лійка була в одному стилі з ним.

Більшість ручних лійок зроблені з ABS-пластику з хромованим чи кольоровим покриттям: така лійка легка, її зручно тримати в руці, і вона не б’є ванну, якщо випаде з рук. Латунні лійки важчі й міцніші. Крім хрому, є чорні, графітові й двоколірні лійки, де хром поєднано з чорним, — їх підбирають у тон змішувача й тримача.

Лійку накручують на шланг рукою, без інструменту: різьба на ручці стандартна, 1/2", тож вона пасує до більшості шлангів для душу. Між лійкою й шлангом ставлять прокладку, щоб вода не підтікала, а якщо старий шланг перетерся чи потріскався, його міняють разом із лійкою — потрібний підбирають серед шлангів для душу.

Невеликі лійки для гігієнічного душу ставлять біля унітазу: вони дають вузький струмінь, а в частини з них на корпусі є кнопка, яка подає воду лише поки її натискають.

Ручку лійки вставляють у настінний тримач чи кронштейн на штанзі, і там вона тримається під потрібним кутом. Якщо стара лійка була нестандартної форми, перед заміною перевіряють, що нова сяде в той самий тримач, а якщо ні — разом із нею беруть новий серед тримачів і кронштейнів для душу. Так само ручною лійкою замінюють зношену лійку душової системи.

Отвори лійки з часом забиваються вапняним нальотом, і струмінь стає нерівним. Лійку знімають, на 20–30 хвилин кладуть у слабкий розчин лимонної кислоти й прочищають отвори м’якою щіткою; надовго не залишають, щоб не пошкодити кольорове покриття. Якщо після чистки струмені все одно б’ють убік, лійку простіше замінити.