Душові бокси

Відкрита кабіна — це лише скляне огородження в куті, а стінами їй слугують стіни кімнати. Бокс замкнений з усіх боків і має дах, тож пара й бризки лишаються всередині, а не розходяться по ванній кімнаті. Для вентиляції в даху стоїть витяжний вентилятор.

Душові бокси тут мають електронну панель, через яку вмикають підсвітку, радіо й вентиляцію; у частини моделей на панелі є дисплей. Вертикальний гідромасаж спини дають 6 чи 8 форсунок у задній стінці, частина боксів має ще й масаж ніг, а тропічний душ у даху ллє воду широким потоком. Стінки зроблені із загартованого скла, передні — тоновані чи матові.

Більшість боксів мають форму чверті кола: 80×80, 90×90, 100×100 і 120×120 см. Є й асиметричні 120×80 і 120×85 см у лівому й правому виконанні — вони довші з одного боку й підходять для вузької ванної кімнати. Перед вибором міряють кут разом із місцем для розсувних дверей і перевіряють висоту стелі: бокс має висоту понад два метри.

Піддон заввишки 45 см — це по суті невелика ванночка, у якій можна посидіти чи викупати дитину. Низький піддон на 15 см зручніший для щоденного душу й для людей старшого віку: через нього легше переступати.

Після душу скло протирають гумовим скребком, а двері лишають відчиненими, щоб бокс провітрився й на ущільнювачах не з’явилася цвіль. Напрямні розсувних дверей час від часу чистять від вапна, тоді двері ходять легко. Ручну лійку й тропічний душ час від часу знімають і промивають під проточною водою, щоб вода йшла рівно.

Боксу потрібні холодна й гаряча вода, злив у каналізацію та розетка. Електроніку підключають через окрему лінію із заземленням і пристроєм захисного відключення, бо вона працює поряд із водою. Пісок та іржа з водопроводу забивають дрібні отвори форсунок, тож на вводі в квартиру варто поставити магістральний фільтр.