Труба металопластикова 16 мм

Труба має п’ять шарів: внутрішній пластик, клей, алюмінієву стрічку, клей і зовнішній пластик. Внутрішній шар роблять із термостійкого поліетилену PERT або зі зшитого поліетилену PEX, і для квартирної води й опалення підходять обидва. Алюміній тримає форму після згинання, не пропускає кисень у теплоносій і стримує подовження: металопластик видовжується приблизно на 0,025 мм на метр за кожен градус, у кілька разів менше за неармований поліпропілен.

Більшість металопластикових труб 16 мм розраховані на 10 бар при температурі до 95 °C, а на холодній воді допустимий тиск вищий. Цього з запасом вистачає для квартирного водопроводу з тиском 3–6 бар і для радіаторного опалення від газового чи електричного котла. Твердопаливний котел, який може перегріти воду, обв’язують біля самого котла металом, а металопластик ставлять далі.

Канал 12 мм — це відвід до одного приладу: змішувача, унітаза, пральної машини чи радіатора. Для водяної теплої підлоги 16 мм — звичний діаметр: один контур завдовжки до 80–100 м укладають без жодного з’єднання й під’єднують до колектора для теплої підлоги. Магістраль на кілька точок і стояк ведуть трубою 20 мм чи більшою.

Обтискний фітинг затягують гайкою з розрізним кільцем. Він розбірний, тому його лишають доступним і не замуровують у стіну чи стяжку. Прес-фітинг обтискають гільзою прес-кліщами, і таке з’єднання можна ховати в стяжку. В обох випадках штуцер фітинга заходить усередину труби, тож прохід у з’єднанні вужчий за 12 мм каналу — ще одна причина не збирати на 16 мм довгих магістралей.

Трубу ріжуть ножицями чи труборізом під прямим кутом, а потім калібрують: калібратор вирівнює овал після різання й знімає внутрішню фаску, щоб не зрізати ущільнювальні кільця фітинга. Руками трубу 16 мм гнуть із радіусом не менше п’яти діаметрів, тобто близько 80 мм, а з пружиною чи трубогибом — тугіше. Злам алюмінієвого шару вже не випрямити, тож таку ділянку вирізають.