Полиця для інструментів

Отвори різного діаметра розраховані на стрижні викруток, а в менших гніздах деяких полиць стоять біти й свердла: в одній полиці вміщаються десятки предметів, і кожен має своє місце, тож одразу видно, чого бракує. Поглиблення приймає те, що в отвір не вставиш, — стрічку, балончик, рукавички. Великі полиці мають ще й гачки для легких дрібниць по краю. У полицях з отворами під ключі, плоскогубці й молоток тримають і їх, а довгий інструмент на кшталт ножівки зручніше повісити окремо.

Стелаж стоїть на підлозі й тримає ящики, банки фарби та електроінструмент у кейсах — для них настінна полиця замала. Панель з контейнерами вішають на стіну заради кріплення: у кожному лотку свій розмір гайок чи саморізів. Полиця ж — для ручного інструменту, який береш щодня: викрутки, біти, свердла. Полиці Kistenberg кріпляться й на їхні базові панелі, тож їх можна поєднати з контейнерами в одній системі.

Полицю кріплять до стіни на три-чотири точки дюбелями чи шурупами в дерев'яну основу, вирівнюючи по рівню, щоб інструмент не висипався з поглиблення. Висота — на рівні грудей над верстаком: інструмент видно, і за ним не треба тягнутися. Повна полиця з металевим інструментом важить відчутно, тож у гіпсокартон її кріплять лише на дюбелі для порожнистих стін.

Для домашньої майстерні вистачає однієї полиці над верстаком: у ній викрутки, біти й свердла під рукою. Коли інструменту більше, ставлять другу — під ключі й плоскогубці, а дрібне кріплення виносять у панель з контейнерами поруч. Полиці вішають рядом на одній висоті, щоб усе було в межах витягнутої руки, а над ними лишають місце, щоб діставати довгий інструмент, не знімаючи полицю.