Панелі для інструментів Kistenberg

Панель — це пластина з поліпропілену з вкладками, у які без інструменту вставляють гачки, тримачі й контейнери-лотки. Їх можна переставляти щоразу, коли змінюється набір інструменту: ключі пересунути ближче, лотки з кріпленням — нижче. Поліпропілен не боїться мастила, розчинників і вологи, тож панель не псується в гаражі й на СТО. Панелі поєднуються між собою, тому стіну заповнюють поступово: починають з однієї панелі й додають сусідні модулі.

Панель із контейнерами — для гайок, шайб, саморізів і дрібних деталей: кожен розмір кріплення у своєму лотку, а лотки з кришкою не збирають пил. Панель із поличками й тримачами — для ручного інструменту: інструмент тримається в отворах і на тримачах та гачках. Комбіновані моделі поєднують обидва варіанти. Окремо є вузькі панелі для смуги над верстаком і панелі для садового інвентарю. Великі ящики й кейси, які на стіну не повісиш, шукайте серед ящиків для інструментів.

Спочатку розкладають інструмент на підлозі й міряють, скільки місця він займає: панель має бути з запасом на третину, бо інструмент додається. Над верстаком зручні вузькі й середні панелі на висоті витягнутої руки, на вільній стіні — великі, які збирають усе в одному місці. Кріплення важить небагато, але повна панель із металевим інструментом — відчутно, тому її кріплять дюбелями в капітальну стіну, а не в гіпсокартон без закладної.

Стіну ділять на зони за тим, як часто береш інструмент. На висоті грудей над верстаком — те, що потрібне щодня: викрутки, ключі, лотки з ходовим кріпленням. Вище — рідкісне й легке, нижче — важке, щоб не знімати його над головою. Кріплення збирають ближче до верстака, садовий інвентар — біля дверей. Одну-дві панелі лишають вільними під інструмент, який з'явиться пізніше: систему Kistenberg нарощують модулями, тож місце під них краще передбачити одразу.