Зволожувачі повітря на 20 м²

Площу в характеристиках вказує виробник для звичайної житлової кімнати. Якщо кімната 15–18 м², зволожувач на 20 м² працюватиме на середній потужності й тихіше. Якщо вона рівно 20 м², але з високою стелею, постійно відчиненими дверима в коридор чи батареєю під вікном на повну, краще взяти модель на 25 м²: інакше прилад працюватиме на максимумі, а вологість підніматиметься повільно.

Серед зволожувачів на 20 м² є модель з компактним баком на 1,3 л і витратою 150 мл/год — вона працює близько восьми годин, тобто якраз одну ніч. Моделі з баком на 3 л довше не потребують доливання й підходять, коли прилад вмикають і вдень, і вночі. Що більший бак, то рідше його треба знімати й нести до крана.

Механічна ручка регулює інтенсивність туману плавно й без меню: повернув — і готово. Електронне керування з кнопками зручне, коли прилад стоїть високо, а модель із ним має ще й підсвічування, яке в спальні служить нічником. Гігростата в моделях на 20 м² немає, тож вологість контролюють окремим гігрометром і вимикають зволожувач, коли вона дійшла до 50–55 %.

Зволожувач ставлять на висоті 50–100 см — на тумбу, комод чи стілець, — щоб туман встиг випаруватися, перш ніж осяде на підлогу. Струмінь не направляють на меблі, книжки, техніку чи ліжко, а від стіни відступають хоча б на 30 см. Для ультразвукового зволожувача краще брати фільтровану воду: тоді на меблях не з’являється білий наліт.

Воду, що залишилася з учора, зливають і наливають свіжу: у застояній воді в теплій кімнаті швидко розмножуються бактерії. Бак миють кожні 2–3 дні без агресивної хімії, попередньо вимкнувши прилад з розетки, а пластину очищають від накипу оцтовим розчином і ватною паличкою, без металевих інструментів.