Чавунні каміни

У пошуку «чавунний камін» часто означає дві різні речі. Піч-камін — готовий прилад, який ставлять у кімнаті й підключають до димоходу. Камінна топка — серце вбудованого каміна: працює вона лише в облицюванні з теплоізоляцією й вентиляційними решітками. Різниця:

Якщо потрібен готовий прилад без облицювання — з дотриманням відстаней до стін і з димоходом, — дивіться опалювальні печі.

Чавунна топка важча й прогрівається повільніше за сталеву, зате довше віддає тепло після того, як дрова прогоріли, і не жолобиться від жару. Сталь швидше нагріває кімнату з холодного стану, але й швидше остигає. Слабке місце чавуну — різкий перепад температури: розпалюють поступово, сухими дровами, а вогонь ніколи не гасять водою, бо чавун може тріснути, — дровам дають прогоріти самостійно.

Орієнтир — близько 1 кВт на 10 м² утепленого будинку зі стелею 2,5–2,7 м: топка на 12 кВт розрахована приблизно на 120 м², на 15 кВт — на 150 м², якщо планування відкрите або тепло розводять по кімнатах. Для старого будинку без утеплення, високої стелі чи великого скління беруть запас. Завелика топка в маленькій кімнаті працюватиме на прикритій заслінці, а в такому режимі дрова тліють і скло швидше закопчується.

Під топку потрібна негорюча основа, яка витримає її вагу разом з облицюванням. Між топкою й облицюванням лишають повітряний зазор, а зверху й знизу роблять решітки: холодне повітря заходить знизу, нагріте виходить угорі — так камін гріє кімнату. Стіни поруч ізолюють негорючим матеріалом. Переріз і висота димоходу мають відповідати вимогам виробника, а для горіння кімнаті потрібен приплив повітря, особливо в будинку з герметичними вікнами.