- Кількість контурів 3
- Змішувальний вузол немає
- Матеріал нержавіюча сталь
Колектор для теплої підлоги на 3 контури обирають для кімнати площею до 30–35 м² або для трьох невеликих приміщень — наприклад, ванної, кухні й коридору, кожне на своїй петлі. Витратоміри на виходах дозволяють налаштувати потік під довжину кожної петлі.
Петлю труби 16 мм роблять не довшою за 70–80 м: так при кроці 15 см вона закриває 10–12 м² і не втрачає надто багато тиску. Велику кімнату ділять на дві-три петлі приблизно однакової довжини, а різні приміщення розводять окремими петлями, щоб регулювати їх незалежно.
Після заповнення системи відкривають усі петлі й дивляться на витратоміри: найдовша петля задає мінімум, а коротші прикривають, доки потік у кожній не стане пропорційним її довжині. Типово виставляють 1–3 л/хв на петлю. Повітря спускають через автоматичні клапани на колекторі.
Колектор ставлять якомога ближче до центру зони обігріву, щоб підвідні ділянки труб були короткими, — часто в коридорі, у вбудованій колекторній шафці. Від котла чи насосної групи до нього підводять подачу й зворотку 1".
| Приміщення | Петлі |
|---|---|
| кімната 30–35 м² | 3 петлі однакової довжини |
| ванна + кухня + коридор | по одній петлі на приміщення |
| кімната 20 м² + ванна | 2 петлі в кімнаті, 1 у ванній |
Петлі однакової довжини балансувати найпростіше: витратоміри виставляють майже однаково. Різні приміщення на окремих петлях дають змогу пізніше поставити сервоприводи й кімнатні термостати.
При температурі подачі 35–45 °C водяна підлога віддає зазвичай 50–80 Вт з квадратного метра. Для кімнати 30 м² це 1,5–2,4 кВт — у добре утепленому будинку цього вистачає як основного опалення, у старому — підлогу поєднують із радіаторами.