Гігієнічні душі зовнішнього монтажу

Змішувач гігієнічного душу підключають так само, як звичайний настінний змішувач: на два виводи води в стіні, гарячий і холодний, а відстань між ними вирівнюють ексцентриками. Від змішувача вниз іде шланг до лійки, а лійка висить у тримачі — окремому на стіні чи на самому корпусі змішувача. Якщо поруч з унітазом виводів немає, їх доводиться прокласти, і тоді вже варто порівняти цю роботу з прихованим монтажем.

У прихованого душу змішувач замуровують у стіну, і зовні лишаються тільки панель із важелем, тримач і лійка. Його закладають під час ремонту, разом із трубами й до плитки. Зовнішній ставлять будь-коли, а якщо змішувач колись зламається, його знімають і міняють, не чіпаючи облицювання. Платять за це видимим корпусом на стіні, який треба протирати так само, як змішувач умивальника.

Лійка гігієнічного душу маленька, з вузьким струменем. На більшості таких лійок є кнопка: вода йде, поки її натискаєш, і перестає, щойно відпустиш, — тому зручно спершу відкрити змішувач і налаштувати температуру, а потім користуватися кнопкою. Після використання змішувач закривають: інакше шланг увесь час стоїть під тиском, швидше зношується й може протекти.

Корпуси змішувачів роблять з латуні або з нержавіючої сталі AISI 304, яка не іржавіє й не боїться вологи санвузла. Крім хрому, є нікель із брашованим оздобленням і матовий чорний — їх підбирають у тон змішувача умивальника й аксесуарів. Довжину шланга дивляться так, щоб лійку можна було донести до чаші унітазу без натягу: у частини наборів шланг 1,5 м, а шланг із системою проти перекручування довше служить.

Біде — окрема чаша зі своїм змішувачем, і в невеликому санвузлі її часто ніде поставити. Гігієнічний душ займає лише місце на стіні поруч з унітазом і виконує ту саму роботу. Якщо ж місце для окремої чаші є, змішувач до неї обирають серед змішувачів для біде.