Кусачки Ingco

Обидві моделі мають поліроване й чорнене покриття, що захищає сталь від корозії, і двокомпонентні ручки, які не ковзають у долоні. Різниця — у важелі: кусачки 160 мм легші й зручніші для дроту, скоб і дрібних цвяхів, 180 мм дають більше зусилля на товстішому дроті й великих цвяхах. Цвях захоплюють кромками й перекочують головку кусачок на дошці, як на опорі, — він виходить без цвяходера.

Ізоляцію знімають, не надрізаючи мідь: кліщі мають прорізати лише ізоляцію, після чого її стягують до кінця проводу. Надріз на міді — слабке місце, де провід згодом ламається, тому після зачищення жилу оглядають і, якщо на ній лишилася риска, кінець відрізають і зачищають знову. Довжину зачищення відміряють під клему чи наконечник, щоб гола жила не виступала з-під затиску.

Загартований сталевий дріт, ланцюги й пруток торцевими кусачками не перекушують — кромка вищерблюється; для такого металу беруть болторіз або ножівку по металу. Кліщі для ізоляції не використовують як кусачки для товстого кабелю чи дроту: від надмірного зусилля леза затуплюються й перестають рівно прорізати ізоляцію. Обрізки дроту летять із силою, тож працюють у захисних окулярах.

Після зачищення багатожильний провід скручують по ходу звивки, щоб жилки не розходилися, і обтискають наконечником; облуджувати жилу під гвинтову клему не варто — припій з часом просідає, і контакт слабне. Одножильний провід під гвинтову клему загинають кільцем за годинниковою стрілкою — так гвинт під час затягування підтягує кільце, а не виштовхує його. Ізоляцію знімають лише після того, як лінію знеструмлено й перевірено відсутність напруги: ручки кусачок і кліщів Ingco не ізольовані.