Труборізи Сила

Цифри на корпусі — найбільший зовнішній діаметр труби, що входить між лезом і опорою. Нижня межа 0 мм означає, що в інструмент входять і тонкі трубки та шланги. Верхня межа 42 мм покриває ходові діаметри внутрішнього водопроводу й опалення — 16, 20, 25, 32 і 40 мм. Каналізаційні труби 50 і 110 мм у труборіз не входять, їх ріжуть ножівкою з дрібним зубом.

Трубу кладуть на опору перпендикулярно до леза, лезо ставлять на позначку й стискають ручки плавно, не розгойдуючи. Косий торець погано входить у фітинг: при зварюванні поліпропілену глибина входження стає нерівною, а в обтискному з'єднанні ущільнювальне кільце сідає з перекосом. Товсту стінку ріжуть кількома стисканнями, а не ривком, щоб труба не сплющилась в овал.

Після роботи лезо протирають від пластикової стружки й зберігають труборіз закритим, щоб кромка не стикалася з іншим інструментом. Затуплене лезо видно по різу: труба мнеться, торець виходить зі слідом зминання. Металеві труби, арматуру й дріт труборізом для пластику не ріжуть — кромка отримує зазубрини, які потім рвуть пластик. Перед зварюванням торець перевіряють і, за потреби, зачищають — паяльник для поліпропіленових труб дає надійний шов лише на рівному торці.

Перед різанням трубу позначають маркером по колу, щоб лезо стало точно на лінію, а не ковзнуло по гладкій поверхні. Довгу трубу підтримують з обох боків від місця різу: відрізок, що звисає, тягне трубу вниз і перекошує торець. На холоді жорстка ПВХ-труба стає крихкою й може тріснути під лезом, тож узимку її спершу заносять у тепло.