Рукавички від порізів

На рукавичці під піктограмою щита з молотком стоїть код, наприклад 4X43D. Перша цифра — стійкість до стирання, друга — до порізу за старою методикою (X означає, що тест не проводили), третя — до розриву, четверта — до проколу, а літера — до порізу за новою методикою, де тканину ріжуть лезом під навантаженням. Саме на літеру тепер орієнтуються під час вибору.

Таблиця орієнтовна: рівень визначає оцінка ризику на конкретній роботі. Вищий рівень, ніж потрібно, брати не варто: такі рукавички товщі й жорсткіші, і в них важче взяти дрібне кріплення.

Нітрилове покриття тримає масло й мастило — для металу й техніки. Поліуретанове тонке й майже не відчувається — для сухої точної роботи. Латексне тримає мокре скло й плитку. Сигнальні рукавички яскравого кольору видно здалеку, коли людина подає знаки техніці.

Протипорізна тканина тримає ковзний різ кромкою, але не прокол голкою чи гострим дротом, не удар і не інструмент, що обертається. З болгаркою, циркулярною пилою чи ланцюговою пилою протипорізні рукавички не замінюють захисного кожуха й правильної постави рук.

Для різання листа руку тримають поза лінією різу навіть у протипорізних рукавичках, а сам лист ріжуть ножицями по металу.

Захист від порізу дає основа зі скловолокна, сталевої нитки чи надміцного поліетилену, з яких в'яжуть рукавичку. Покриття на долоні відповідає за хват, а не за поріз. Що товща нитка й щільніше в'язання, то вищий рівень, але й товща рукавичка.