Рулетки Sigma

Що ширше полотно, то довше воно тримається на вису без прогину: 25-міліметровим зручно самому міряти стелю. Вузьке полотно легше й компактніше, але прогинається раніше.

Магнітний гачок тримається на металевому профілі, швелері чи трубі, тож другу руку звільнено — для гіпсокартонного каркаса й металоконструкцій це помітна економія часу. На дереві й бетоні магніт не потрібен, там працює звичайний зачіп. Фіксатор тримає полотно витягнутим: у рулетки з автостопом полотно стопориться саме й повертається кнопкою, у звичайної його блокують повзунком. Нейлонове покриття захищає поділки від стирання об бетон і пісок — без нього цифри біля початку шкали затираються першими.

Гачок на кінці полотна ходить на заклепках рівно на власну товщину, і це не брак, а компенсація. Коли гачок зачеплено за край, він відтягується, і нуль шкали стоїть точно на краю; коли гачок упирається в стіну, він зсувається всередину на ту саму товщину. Якщо гачок погнули або заклепки розбилися, рулетка починає помилятися на 1–2 мм. Двосторонній зачіп чіпляється за край і зверху, і знизу.

Полотно не відпускають, щоб воно влітало в корпус на повній швидкості: удар гачка об корпус розхитує заклепки й ламає кінець полотна. Мокре чи брудне полотно витирають перед змотуванням, щоб не іржавіла пружина. Позначки по рулетці ставлять будівельним олівцем чи маркером, а не нігтем чи цвяхом.