Запобіжний клапан для котла

Вода при нагріванні розширюється. Поки розширювальний бак забирає цей об'єм, тиск у системі змінюється мало, але якщо бак втратив повітря, котел перегрівся або кран підживлення не дотискає, тиск росте до небезпечного. Пружина притискає затвор клапана (у мембранних моделях — через мембрану) до сідла до заданого порогу; коли тиск його перевищує, затвор відходить і вода йде у скидний патрубок. Без клапана надлишковий тиск виходить через слабке місце — теплообмінник, прокладки, різьбу радіатора.

Клапан ставлять на подачі біля котла, у верхній частині, і між котлом та клапаном не повинно бути жодного крана — інакше його випадково перекриють. У настінних котлах він уже вбудований у гідравлічну групу, а для твердопаливного котла його ставлять у групу безпеки разом з манометром і повітровідвідником.

Клапан на вищий поріг, ніж дозволяє котел, не захищає його. Для бойлерів і водонагрівачів зазвичай потрібні клапани на 6–8 бар — для них є окремий розділ запобіжних клапанів для водонагрівачів. Різьба для котлових клапанів здебільшого 1/2", а скидний вихід роблять на розмір більшим або таким самим.

Якщо клапан підтікає саме під час нагрівання, а холодна система тримає тиск, типова причина — розширювальний бак: у ньому впав тиск повітря, і він перестав забирати розширення води. Тиск у баку перевіряють манометром на ніпелі при злитій системі, а сам бак добирають серед вбудованих розширювальних баків для котлів. Якщо ж клапан капає й при низькому тиску, під затвор чи мембрану потрапив бруд або втомилася пружина — тоді клапан міняють.

Справність перевіряють раз на сезон: провертають ковпачок чи важіль ручного скидання, і з патрубка має піти вода, а після відпускання — перестати. Скидний патрубок виводять у каналізацію через відкриту лійку, щоб бачити, що клапан спрацював, а не дізнаватися про це з мокрої підлоги.