Генератори розпалу для котлів

Плата керування дає команду на розпал, генератор перетворює напругу мережі на імпульси понад 10 тисяч вольт, і між електродом та пальником проскакує іскра. Щойно полум’я з’явилося, генератор вимикається.

У багатьох котлах генератор закріплений прямо на газовому клапані. Блок під клапан SIT не стане замість блока під Honeywell, тому першим ділом з’ясовують марку газового клапана в котлі.

Немає іскри чи вона слабка й жовта, котел довго клацає перед розпалом або розпалюється не з першої спроби. Іноді генератор іскрить на корпус через тріснутий ізолятор кабелю.

До заміни генератора оглядають електрод: його чистять, перевіряють зазор до пальника й ізолятор. Перевіряють і високовольтний кабель — пробитий кабель дає ті самі симптоми. Електроди й кабелі розпалу — у розділі комплектуючих для котлів.

Для блоків SIT рекомендований іскровий проміжок — 2–4 мм, а кабель розпалу роблять якомога коротшим, бо довгий кабель послаблює іскру. Завеликий зазор дає пропуски іскри, замалий — коротку іскру, від якої газ загоряється гірше.

Генератор підбирають за кодом старої деталі й моделлю котла з шильдика. Генератори для котлів із природною тягою й турбованих котлів однієї марки можуть відрізнятися.

Генератори розпалу різних марок котлів відрізняються кріпленням, роз’ємом і кількістю виходів на електроди, тож їх не міняють навмання між марками. Сумісність кожної деталі звіряють за кодом старої й моделлю котла. Генератор міняє сервісний майстер при знеструмленому котлі, а після заміни перевіряє стабільність розпалу.

Якщо іскра є, а пальник не загоряється, генератор справний: проблема в подачі газу, газовому клапані чи тязі. Якщо пальник загоряється й одразу гасне, винен зазвичай контроль полум’я — електрод іонізації чи заземлення. Так за симптомом можна відрізнити несправність генератора від інших ще до розбирання котла.