Плати для котла Ariston

Основна плата — це «мозок» настінного котла. Вона розпалює пальник, контролює полум’я через електрод іонізації, керує вентилятором, насосом і триходовим клапаном, а температуру тримає за сигналами датчиків. Коли плата виходить з ладу, котел не запускається або показує помилку.

У багатьох котлах Ariston кнопки, дисплей і ручки керування стоять на окремій платі інтерфейсу. Якщо дисплей не світиться чи не реагують кнопки, причина може бути саме в ній, а основна плата при цьому справна.

Генератор розпалу перетворює напругу мережі на високовольтні імпульси для електрода, і між електродом і пальником проскакує іскра. Якщо котел клацає, але не розпалюється, спершу дивляться, чи є іскра: якщо немає — винні генератор, електрод чи кабель, якщо є — газовий клапан чи подача газу.

Плату підбирають за кодом на наклейці старої плати й за моделлю котла з його шильдика. Однакові на вигляд плати різних поколінь котлів можуть мати різне програмне забезпечення й роз’єми, тож назви котла замало.

Частина плат підходить і до котлів Ariston, і до Chaffoteaux: обидві марки входять в одну групу й використовують спільні вузли. Сумісність кожної плати звіряють за кодом на старій платі й моделлю котла з шильдика.

Помилка на дисплеї не завжди означає несправну плату: часто винні датчик, електрод, вентилятор чи окислені контакти. Тому спершу перевіряють датчики котла, запобіжник на платі й роз’єми, а вже потім міняють саму плату.

Плати горять переважно через стрибки напруги й грозу. Нову плату варто захистити стабілізатором напруги, а котел під’єднувати до розетки із заземленням.

Плату міняють при вимкненому живленні й перекритому газі. Після заміни сервісний майстер перевіряє розпал, контроль полум’я та, якщо потрібно, налаштовує параметри котла.

Оригінальна плата Ariston точно збігається з котлом за кодом, а сумісна деталь іншого виробника повторює її роз’єми й функції. В обох випадках звіряють код на старій платі й модель котла з шильдика.