- Для моделей Універсальна
- Діаметр м8х1
- Довжина 320 мм
Термопара М8, або М8х1, має гайку з меншою різьбою, ніж М9х1 і М10х1, і підходить до газових клапанів, у яких гніздо термопари виконане під М8х1. Таку різьбу мають клапани частини котлів, колонок і газових плит. Термопари М8х1 бувають завдовжки від 320 до 1000 мм, тож довжину підбирають під відстань від запальника до клапана.
Серед термопар М8х1 є котельні моделі — для котлів, колонок і конвекторів — і плитні, для газових плит. Плитні термопари швидко розігріваються й можуть стояти прямо біля конфорки, без окремого запальника: їх гріє полум’я самої конфорки. Котельну термопару в плиту ставити не варто: вона не розрахована на нагрів від конфорки, тож ручку доведеться тримати натиснутою довше.
Різьби М8х1 і М9х1 на око схожі, тому надійніше звірити код старої термопари або виміряти штангенциркулем різьбу на штуцері клапана. Гайка, яка не накручується від руки, — ознака більшої різьби на клапані, а гайка, що крутиться надто вільно й не тримає, — ознака меншої; дотягувати її силою не можна, бо пошкодиться гніздо клапана.
На плиті термопару знімають з-під конфорки й від крана, нову ставлять так, щоб кінчик опинився в полум’ї біля краю розсікача. Після заміни вогонь має залишатися, коли ручку відпустити через кілька секунд. Для котлів і колонок запальник і клапан підбирають окремо — газові клапани для котлів шукають за маркою й моделлю котла.
Трубку термопари ведуть від запальника до клапана вздовж корпусу, подалі від гарячих стінок камери згоряння. Зайву довжину складають плавною петлею, без різких перегинів: різкий перегин може пошкодити провідник усередині трубки. Трубку закріплюють скобами, якщо вони передбачені, щоб вона не торкалася рухомих частин і не терлася об корпус під час роботи.