Механічні терморегулятори для теплої підлоги

Шкала на ручці здебільшого від +5 до +45 °C, від +10 до +40 °C чи від +5 до +35 °C, а в окремих моделях вужча чи ширша — до +60 °C. Стяжка прогрівається годинами, тож ручку спершу ставлять приблизно на 26–27 °C, чекають добу й лише тоді підкручують на поділку. Для плитки у ванній підлогу тримають теплішою, а під ламінатом і паркетом не піднімають вище 27 °C — таку межу зазвичай задає виробник покриття.

Більшість механічних моделей працює з виносним датчиком, який лежить у підлозі: вони тримають саме температуру покриття й підходять під плитку, ламінат і паркет. Моделі з датчиком повітря в корпусі тримають температуру кімнати — їх ставлять, коли нагрівальний кабель у підлозі є основним опаленням приміщення. Такий терморегулятор не бачить, наскільки нагрілося покриття, тому під дерев’яну підлогу його не беруть.

У механічного терморегулятора зазвичай немає годинника й тижневої програми, тож після відключення світла він просто продовжує працювати з тим самим положенням ручки: нічого не скидається й не потребує повторного налаштування. Це зручно там, де живлення часто зникає, і там, де підлогу вмикають на сезон, — на дачі, в орендованій квартирі, у ванній.

Світлодіод на корпусі світиться, поки йде нагрів, — так видно, що нагрівальний мат отримує живлення, ще до того, як підлога стала теплою. Частина моделей має режим антизамерзання: у неопалюваному будинку терморегулятор не дає приміщенню охолонути нижче кількох градусів тепла, витрачаючи мінімум електрики.