Лампа H4

H4 — стандарт форми лампи й положення ниток, від нього залежить, як фара сформує світлотіньову межу. 60/55 Вт — потужність дальнього й ближнього світла, P43t — цоколь із фланцем, який фіксує лампу у фарі лише в одному положенні. Лампи з потужністю на кшталт 100/90 Вт для доріг загального користування не призначені: вони засліплюють зустрічних і перегрівають фару. Для вантажівок і автобусів із мережею 24 В потрібна лампа H4 саме на 24 В — 12-вольтова там перегорить.

У лампі H7 одна нитка, тож у фарі з H7 стоять дві окремі лампи — на ближнє й на дальнє, а цоколь у неї інший. H4 поєднує обидва режими в одній колбі, тому одну лампу H4 не замінити на H7 і навпаки: їх ставлять тільки туди, куди передбачив виробник авто. Який стандарт у вашій машині, вказано в інструкції або на старій лампі.

Звичайна лампа H4 з прозорою колбою дає тепле біле світло близько 3300 К. Лампа з синім покриттям колби світить білішим, нейтральним світлом 4200 К, ближчим до денного, — у ній зручніше розрізняти розмітку на сухій трасі. Але синє покриття частину світла поглинає, а в дощ і туман водії здебільшого вважають практичнішим тепле світло. Тому для частих поїздок у негоду практичніша прозора лампа, а для траси й міста — біліша.

Лампи міняють парою: стара друга лампа світить уже слабше, і фари даватимуть різне світло. Скляну колбу не торкаються пальцями — жирний слід перегріває скло й скорочує ресурс, тому лампу тримають за цоколь або в рукавичці. Після заміни варто перевірити кут нахилу фар: навіть правильна лампа може світити зависоко й засліплювати зустрічних. Якщо штатного світла бракує на бездоріжжі чи в полі, ставлять додаткові фари та ліхтарі робочого світла.