Кондиціонери 12 (12000 BTU)

Різниця між ними — приблизно 0,9 кВт холоду. Дванадцятку беруть, коли кімната більша за 25–27 м² або коли дев’ятка на папері підходить, але кімната важка: вікна на південь чи захід, останній поверх під дахом, стеля вища за 2,7 м, кухонна плита чи кілька комп’ютерів. Надто потужний кондиціонер у маленькій кімнаті теж поганий вибір: він швидко охолоджує й вимикається, не встигаючи осушити повітря, тому в кімнаті стає холодно й сиро.

У паспортах дванадцяток стоїть 35 м². Цифра в паспорті розрахована на звичайну кімнату зі стелею до 2,7 м; для кухні-вітальні з відкритою плитою чи панорамним склінням беріть її із запасом.

Інвертор плавно змінює оберти компресора, тримає температуру без перепадів і менше споживає при щоденній роботі — у вітальні, де кондиціонер працює весь день, це відчутно. On/off-модель дешевша й простіша. Спожита потужність утричі-вчетверо менша за холодопродуктивність, але для кондиціонера цього класу все одно краще окрема лінія з автоматом, а в мережі з просіданнями — стабілізатор напруги.

Внутрішній блок дванадцятки на малій швидкості вентилятора шумить приблизно на 25–30 дБ — це рівень шепоту, а на максимальній — 38–42 дБ, як у тихому офісі. У вітальні вдень різниці майже не чути, а для спальні дивляться саме на мінімальний рівень шуму в характеристиках. Інверторна модель довше працює на малих обертах, тому вночі вона тихіша за on/off, яка періодично вмикається на повну.

Обігрівають майже всі моделі, але до різної вуличної температури: звичайні найчастіше до −7 °C, багато інверторних до −15 °C, окремі серії до −20…−25 °C. Основний фреон — R410A, новіші серії працюють на R32.