Кондиціонери 9 (9000 BTU)

Виробники вказують потужність кондиціонера в тисячах BTU і вписують її в модель: 07, 09, 12, 18, 24. Звідси побутові назви «сімка», «дев’ятка», «дванадцятка». BTU — британська одиниця теплоти, 1000 BTU на годину — приблизно 0,29 кВт. Спожита електрична потужність при цьому втричі-вчетверо менша за холодопродуктивність, бо кондиціонер не виробляє холод, а переносить тепло з кімнати на вулицю.

У паспортах дев’яток стоїть 25–30 м². Різниця залежить від компресора й вентилятора конкретної моделі, а на практиці — від кімнати: сонячний бік, останній поверх, великі вікна, кухня чи комп’ютерна техніка забирають частину запасу. Для такої кімнати на 25 м² беруть дванадцятку, а для тіньової спальні на 18–20 м² дев’ятки вистачить із запасом.

На 2,6 кВт холоду дев’ятка бере з мережі приблизно 0,7–0,8 кВт, коли компресор працює на повну. Звичайна on/off-модель так і працює: вмикається на повну потужність і вимикається, коли кімната охолола. Інверторна після виходу на режим знижує оберти й тримає температуру на 0,2–0,5 кВт, тому за добу в спеку вона витрачає помітно менше.

Для розрахунку рахунку за світло зручно брати середнє: дев’ятка, що працює 8 годин на день у літню спеку, витрачає орієнтовно 3–5 кВт·год на добу.

Інверторна дев’ятка плавно змінює оберти компресора, тримає температуру рівніше, тихіше працює вночі й економніша при щоденному використанні. Звичайна on/off-модель дешевша й підходить для дачі чи кімнати, де кондиціонер вмикають лише в спеку. Електроніка інвертора чутлива до стрибків напруги, тому в будинку з нестабільною мережею до неї ставлять стабілізатор напруги.

Дев’ятки гріють до різної вуличної температури: у звичайних моделей найчастіше межа −7 °C, багато інверторних працюють до −15 °C, окремі серії — до −20…−25 °C. Більшість моделей заправлена фреоном R410A і новішим R32.