Витяжні вентилятори Домовент

Накладна модель кріпиться на стіну чи стелю над вентиляційним отвором, а її патрубок заходить у канал. Є й версія з укороченим патрубком — для неглибокого отвору. Базове виконання вмикається від вимикача світла або окремого вимикача.

Осьовий канальний вентилятор ставлять усередині круглого повітропроводу. Такі моделі працюють і на витяжку, і на приплив, тож їх використовують і для виведення повітря з кількох приміщень однією трубою, і для подачі свіжого повітря. Після монтажу на стелю чи стіну ставлять анемостат або решітку з розділу аксесуари для вентиляції, щоб прикрити трубу.

Діаметр обирають за розміром вентиляційного отвору чи труби: 100 мм — для санвузла в квартирі, 125 і 150 мм — для більших приміщень і кухонь. Для туалету й невеликої ванної зазвичай досить накладної моделі, а канальна знадобиться, коли вентилятор треба сховати в повітропровід. Для туалету вистачає близько 80–100 м³ за годину, для кухні — від 150.

Канальний вентилятор вставляють у розрив повітропроводу й з’єднують з трубами того самого діаметра хомутами чи стрічкою. Ставлять його так, щоб стрілка на корпусі вказувала напрямок руху повітря: на вихід для витяжки або в приміщення для припливу. Якщо вентилятор розміщений ближче до виходу на вулицю, у кімнаті його чути менше. Для обслуговування до нього залишають доступ через ревізійний люк чи знімну панель стелі.

Звичайний випадок — заміна решітки у вентиляційному каналі ванної чи туалету. Стару решітку знімають, патрубок вентилятора вставляють в отвір, корпус кріплять до стіни, а дріт підводять від вимикача світла.