Витяжні вентилятори 100 мм

Для ванної й туалету повітря зазвичай обмінюють 6–8 разів на годину. Ванна кімната 2 × 2 м зі стелею 2,5 м має об’єм 10 м³, тож потрібно 60–80 м³ за годину. Модель на 90–100 м³ за годину справиться з таким приміщенням із запасом на опір каналу. Для суміщеного санвузла чи ванної з душовою кабіною беруть модель ближче до 130 м³ за годину.

Патрубок вентилятора має щільно заходити в отвір. Якщо отвір у стіні ширший за 100 мм, зазор закладають монтажною піною; якщо вужчий — розширюють отвір, а не ставлять вентилятор меншого діаметра з перехідником, бо він не дасть заявленого потоку. Глибину отвору порівнюють із довжиною патрубка: у неглибоку нішу ставлять модель з укороченим патрубком.

Частина вентиляторів Vents на 100 мм має двигун на 12 В. Його живлять через окремий знижувальний трансформатор, який ставлять за межами вологої зони. Такий варіант обирають, коли вентилятор стоїть просто над ванною чи в душі: наднизька напруга там дає найбільший запас безпеки, а в зоні всередині ванни інша й не допускається.

Коли туалет і ванна мають окремі отвори в одну шахту, вентилятори ставлять в обидва, бо один вентилятор не провітрить сусіднє приміщення. Під дверима залишають щілину 1–2 см, через яку надходить повітря, інакше вентилятор працює в закритому приміщенні вхолосту.

У туалеті чи ванній на 3–4 м² вентилятор висить близько до голови, а плитка відбиває звук, тож гул чутніший, ніж на кухні. Рівень шуму в моделей різний; для маленького санвузла, де вентилятор працює й уночі, обирають тихішу модель і не ставлять її на тонку перегородку, яка резонує.