Витяжні вентилятори з таймером

Звичайний вентилятор живиться від вимикача світла двома дротами. Моделі з таймером потребують постійної фази, нуля й окремого дроту від вимикача, на який таймер дивиться як на сигнал. Якщо до отвору підведено лише два дроти від вимикача, затримка не спрацює: вентилятор зупиниться разом зі світлом. Тому третій дріт закладають ще під час ремонту, а схему звіряють з інструкцією моделі.

Затримку регулюють від 2 до 30 хвилин гвинтом на платі. Для туалету вистачає 3–5 хвилин, щоб вийшов запах. Для ванної після душу ставлять 15–20 хвилин, щоб пара встигла вийти, поки не осіла на стінах, а на кухні затримка провітрює приміщення після готування, тоді як жир над плитою збирає кухонна витяжка. Затримку виставляють один раз при монтажі, і далі вентилятор щоразу працює однаковий час.

Моделі зі шнурковим вимикачем вмикають шнурком на корпусі, без окремого вимикача на стіні, — це зручно, коли проводка вже прокладена без нього. У вентиляторів Vents із датчиком руху світло не потрібне взагалі: вентилятор запускається, коли хтось заходить, і зупиняється за таймером, коли рух припинився. Такий варіант ставлять у туалеті й гардеробній, де світло вмикають ненадовго.

Кожне вимкнення світла запускає відлік затримки заново. У туалеті, куди заходять кожні 15–20 хвилин, вентилятор із затримкою 20 хвилин майже не зупиняється. Тоді або скорочують затримку, або ставлять модель із датчиком руху, яка реагує на присутність, а не на світло.

Побутовий вентилятор споживає здебільшого 14–24 Вт. Двадцять хвилин роботи після душу — це до 8 Вт·год, приблизно стільки, скільки світлодіодна лампа на 8 Вт споживає за годину. Тож довга затримка майже не позначається на рахунку, а волога встигає вийти.