Фекальні насоси

Дренажно-фекальний, або фекально-дренажний, насос — проміжний варіант: він качає і брудну воду, і відстояні стоки з частинками до 25–30 мм, але густий вміст із ганчір’ям йому не під силу.

У вихровому насосі колесо відсунуте від потоку й закручує рідину, тож тверді включення до 40–50 мм проходять, не торкаючись лопаток, — такий насос рідко засмічується, хоча й споживає більше енергії на ту саму подачу. Канальне колесо ефективніше й пропускає частинки за шириною каналу, але довгі волокна можуть на нього намотатися. Насос із подрібнювачем ріже включення ножем, тому подає стоки тоншим трубопроводом на довшу трасу; пісок і камінці для нього небажані, бо від них затуплюється ніж.

Не всі фекальні насоси однаково підходять для септика: важливо, що саме відкачувати. Освітлену воду з останньої камери на поле фільтрації чи в канаву перекачує дренажний насос для брудної води з поплавком. Осад і вміст вигрібної ями потребують фекального насоса з вихровим або канальним колесом, і рідина має бути текучою: густий мул спершу розбавляють водою. Поплавок дає змогу залишити насос у ямі, щоб він сам відкачував стоки, коли рівень піднімається.

Насос фекальний для будинку підбирають за напором, діаметром виходу й живленням. Потрібний напір рахують так: висота підйому стоків плюс приблизно 1 м на кожні 10 м горизонтальної труби, а до результату додають 20–30 % запасу. Вихід більшості фекальних насосів — 2 дюйми, і звужувати напірну лінію не варто, інакше впаде подача й зросте ризик засмічення; для довгої траси зручні поліетиленові труби. Для стаціонарного приямка потрібен поплавок, для побутової мережі — однофазний насос на 220 В, трифазні на 380 В розраховані на очисні споруди й ферми. Температура стоків для більшості моделей — до +35…+50 °C, тож гарячу воду з пральної машини не зливають прямо на насос.