Дренажний насос для чистої води

Чиста в цьому сенсі — вода, у якій немає піску, мулу, листя й волокон. Дощова вода з бочки, вода в басейні після сезону чи в ємності — якраз такий випадок. А от ґрунтова вода, що надходить у приямок підвалу, часто несе пісок: абразив зношує колесо й ущільнення, а частинки більші за допустимий розмір забивають вхідну сітку. Якщо дно приямка замулене або воду качають з котловану, обирайте насос для брудної води з допуском частинок від 25 мм.

Щоб спорожнити басейн, важлива подача: насос на 6 м³/год спорожнить 30 кубів щонайменше за 5 годин, а з довгим шлангом і перепадом висоти — довше. Для фільтрації води в басейні дренажний насос не підходить — він лише наповнює чи спорожнює чашу. Для поливу з бочки чи ставка важливий напір: одноступінчасті дренажні насоси мають максимальний напір 3–20 м, і на кінці довгого шланга його зазвичай вистачає лише на вільний вилив. Для дощувача чи крапельного поливу беруть багатоступінчасті моделі з напором 30–45 м і шланг потрібного діаметра — шланги для поливу підбирають під вихід насоса. Біля бочки, де немає розетки, виручають акумуляторні насоси на 12–18 В.

Максимальний напір у характеристиках — це висота, на якій подача падає майже до нуля, тож насос беруть із запасом. Простий розрахунок: висота підйому води плюс приблизно 1 м на кожні 10 м шланга чи труби, тиск на кінці (дощувачу — від 1,5 бара, частіше 2–3, тобто 20–30 м), а до результату додають ще 20–30 %.

Звичайний насос із поплавком зупиняється, коли під ним лишається кілька сантиметрів води, а деякі моделі — до 20 см: поплавок опускається й вимикає двигун. Щоб прибрати воду з підлоги після протікання, потрібна модель, яка засмоктує воду до шару 2–15 мм; такі насоси ставлять прямо на підлогу. Працювати насухо дренажному насосу не можна — вал і ущільнення охолоджує вода, тож у ручному режимі насос вимикають, щойно він почне засмоктувати повітря.