- Призначення для газобетону, для гіпсокартону
Дюбель для гіпсокартону тримається не на розпорі в масиві, як у бетоні, а за листом: розкривається з тильного боку або врізається в сам гіпс. Тому для гіпсокартону беруть спеціальні дюбелі — самосвердлувальні, «метелики» чи металеві «молі», а звичайний розпірний дюбель і дюбель-цвях у листі не тримають.
| вид | як тримає | для чого |
|---|---|---|
| самосвердлувальний, пластиковий чи металевий | широка різьба врізається в гіпс, вкручується без попереднього отвору | легкі речі: картини, рамки, вимикачі, легкі полички |
| «метелик», пластиковий | за листом розкриваються пелюстки й притискаються до тильного боку | карнизи, дзеркала, невеликі шафки |
| «молі», металевий | гільза складається за листом у жорстку розетку | важчі полиці, кронштейни, навісні шафки |
Чим більша площа, на яку дюбель спирається з тильного боку, тим краще він розподіляє навантаження на крихкий гіпс. Металевий «молі» часто називають анкер для гіпсокартону: він справді працює як анкер, розкриваючись за листом.
Утримання залежить не лише від дюбеля, а й від товщини листа, кількості шарів і того, чи тягне навантаження вниз уздовж стіни, чи відриває від неї. На один лист і один самосвердлувальний дюбель розраховують лише кілька кілограмів, «метелик» і «молі» тримають більше. Важкі предмети — бойлер, кухонні шафи з посудом, телевізор на кронштейні — вішають не на лист, а на металевий профіль каркаса або на закладну з бруса чи фанери, яку ставлять за гіпсокартоном ще під час монтажу.
Самосвердлувальний дюбель вкручують шуруповертом на малих обертах без удару, щоб не розбити отвір. Під «метелик» і «молі» свердлять отвір рівно за діаметром гільзи, вставляють дюбель і затягують шуруп, поки гільза не розкриється за листом; надмірне затягування продавлює гіпс. Перед свердлінням перевіряють, чи не проходить у цьому місці профіль або кабель.