Бури SDS-max 18 мм

Під хімічний анкер зі шпилькою M16 виробники вказують отвір 18 мм: шпилька проходить із зазором 2 мм, який заповнює смола. Під вклеювання арматури діаметром 14 мм отвір також роблять 18 мм. Точне значення завжди в інструкції анкера — від нього залежить, скільки смоли піде в отвір і яке навантаження він витримає.

Діаметр 18 мм є і в бурах SDS-plus, але на хвостовику 10 мм такий бур в бетоні працює на межі: легкий перфоратор гріється, а в глибоких отворах бур ламається біля шийки. Для серії отворів під анкери в несучих стінах беруть SDS-max — хвостовик 18 мм передає повний удар важкого перфоратора, і отвір глибиною 200–300 мм проходить у кілька разів швидше.

Хвостовик змащують мастилом для SDS перед кожною роботою, а перфоратор тримають обома руками: на великому діаметрі бур може закусити, і запобіжна муфта зірветься ривком. Чотирикромкова головка центрує бур і проходить арматуру без заклинювання.

Глибина отвору під хімічний анкер M16 у бетоні зазвичай 125–190 мм, а під вклеювання арматури — за розрахунком, часто 20 діаметрів стрижня й більше. Бур 18 мм беруть із робочою частиною довшою за потрібну глибину: частина, що сидить у патроні, у розрахунок не входить. На бурі роблять мітку скотчем або ставлять упор глибини перфоратора, щоб серія отворів була однаковою, — тоді анкер не стирчить і не тоне глибше розрахунку.