Бури та свердла Distar

Сухі свердла з повітряним охолодженням ріжуть керамограніт і плитку без води й ставляться на болгарку або шуруповерт. Мокрі свердла для граніту й мармуру з циліндричним хвостовиком працюють у дрилі тільки з водою, а для граніту є й сухі коронки M14 на болгарку. Коронки на різьбі M16 для перфоратора розраховані на цеглу й бетон: окремо для звичайного й для армованого бетону.

Свердла 6–14 мм — під дюбелі в кераміці й камені. 20–35 мм — під труби й змішувачі. 45–50 мм — під труби до 40 мм, від 55 мм — під каналізацію 50 мм. 68–82 мм — під підрозетники й монтажні коробки, у плитці й у стіні. Довгі коронки на 320 мм для перфоратора проходять наскрізь стіну в цеглину під кабель чи трубу. Для дрібних отворів у плитці коронку ставлять на болгарку M14, для каменю зі стільниці — на дриль з водою.

Алмазний шар зношується від перегріву, а не від роботи. Сухі коронки виводять з отвору кожні 15–20 секунд і роблять невеликі колові рухи, мокрі — не залишають без води ні на мить. Тиск легкий; алмазні коронки свердлять без удару, якщо виробник не вказав інше. Засалену коронку «розкривають» об цеглу чи абразивний камінь.

Коронки Distar для перфоратора бувають для неармованого бетону й цегли — короткі, 65–70 мм, під підрозетники 68–82 мм, — і для армованого бетону — довгі, 320 мм, які проходять стіну наскрізь і розраховані на зустріч з арматурою. Коронку для цегли в залізобетоні ставити не варто: сегменти на арматурі відколюються. Обидві працюють через перехідник із різьбою M16, а центруюче свердло задає точку на старті.