- Тип піка
- Діаметр 4–12 мм
- Конструкція стандартна
- Призначення дзеркало, кераміка, пластик, порцеляна, скло, склопластик
Бури та свердла Sigma — це свердла для скла, дзеркал, кахлю й порцеляни: свердло-спис із напайкою зі сплаву ВК6 для невеликих отворів і регульоване коло («балеринка») для отворів 30–100 мм у плитці. Обидва працюють у дрилі без удару на низьких обертах.
Напайка з твердого сплаву у формі списа не ріже, а сточує скло, тому не заклинює й не розколює лист. Точку заклеюють скотчем, навколо роблять бортик із пластиліну з водою, перші секунди свердлять без тиску. Наскрізний отвір у склі закінчують з іншого боку. Свердло ставлять у дриль чи шуруповерт з плавним регулюванням обертів.
Регульоване коло — центральне свердло й різець на штанзі, яку виставляють на потрібний радіус. Ним роблять великі отвори в настінній плитці під розетки, труби й витяжку. Плитку кладуть на рівну основу й притискають, оберти — мінімальні, тиск — легкий, щоб різець не підстрибував. Для щільного керамограніту краще алмазна коронка, а прямі вирізи роблять плиткорізом.
Скло свердлять на мінімальних обертах дриля — кілька сотень обертів на хвилину: на високих спис нагріває скло локально, і від перепаду температур воно тріскає. Вода в бортику з пластиліну охолоджує й змиває скляний пил, який інакше працює як абразив і тупить напайку. Свердло тримають строго перпендикулярно, бо перекіс розширює отвір і дає сколи. Отвір розміщують не ближче двох товщин скла від краю, а загартоване скло не свердлять зовсім — воно розсипається.
Радіус виставляють від центрального свердла до кромки різця й перевіряють пробним колом на картоні. Різець має бути загострений і закріплений гвинтом без люфту: хитання різця дає «рваний» край і тріщини в глазурі.