Круги для шліфування ДСП

• Торці після розпилу. Пилка лишає сколи й ворс; торець вирівнюють Р80–Р120, щоб кромка лягла щільно.
• Сира плита під фарбу. Поверхню шліфують Р120–Р150, ґрунтують, після ґрунту — легко Р180–Р240.
• Шпаклівка на ДСП. Закладені сколи й шурупи вирівнюють Р120–Р180.
• Ламінат під фарбу. Ламінований шар лише матують Р180–Р240, щоб ґрунт зчепився, а не шліфують до стружки.

Плита складається зі стружки на смолі: верхній шар щільніший і гладкий, а під ним — крупна стружка. Якщо прошліфувати верхній шар, поверхня стає пухкою, вбирає фарбу плямами й показує структуру стружки навіть під кількома шарами. Тому шліфмашину тримають рівно, без натиску на кромку, а крупне зерно Р40–Р60 на площині не використовують.

Шліфування ДСП дає дрібний пил зі смолою, який шкідливо вдихати й важко прибрати з меблів. Шліфмашину під'єднують до будівельного пилососа через отвори в крузі, а працюють у респіраторі й окулярах. Круг на ДСП забивається повільніше, ніж на фарбі, але смола з часом заклеює зерно — тоді круг міняють.

Для фарбування ДСП після шліфування використовують ґрунт, що закриває пори: на сирій плиті без ґрунту фарба вбирається нерівно, а волокна піднімаються. Після першого шару ґрунту поверхню знову легко шліфують і ґрунтують удруге. Кромки й торці ґрунтують ретельніше за площину — вони вбирають більше.

Кромку ДСП перед поклейкою не шліфують до округлення: кромкова стрічка лягає щільно лише на прямий торець. Після поклейки звиси кромки знімають, а ребро злегка проходять дрібним зерном Р180–Р240, щоб прибрати гостру грань.