Круги для шліфування фарби

Товстий шар старої фарби з дверей, вікон, підвіконь і металу знімають ексцентриковою шліфмашиною з кругом Р40–Р60, а на великих рівних площах — болгаркою з опорною тарілкою на низьких обертах. Після зняття поверхню вирівнюють Р80–Р120. Якщо фарби кілька шарів і вона пружна, шліфування швидко гріє й забиває круг — тоді спершу частину шару знімають будівельним феном чи змивкою, а шліфують уже залишки.

Між шарами фарби поверхню легко матують зерном Р240–Р320: це прибирає пил і ворс, що вклеїлися в попередній шар, і дає наступному шару зчеплення. Тиснути не можна — мета прибрати глянець, а не шар. Після шліфування пил прибирають пилососом і вологою ганчіркою, інакше він ляже під наступний шар.

Фарба на старих дверях і вікнах може містити свинець, тому її не шліфують без відсмоктування й працюють у респіраторі класу FFP3, а не в марлевій масці. Шліфмашину під'єднують до пилососа, пил не здувають, а прибирають вологим способом. Металеві деталі після зняття фарби одразу ґрунтують, поки не з'явилася іржа.

На металі стару фарбу зручно знімати кругами з керамічним зерном: вони довше ріжуть і менше гріються. На дереві стежать, щоб не прошліфувати волокна: щойно з'явилася чиста деревина, переходять на дрібніше зерно. Профілі й заглиблення, куди не дістає шліфмашина, дочищають скотч брайтом чи вручну.

Між шарами фарби на металі й кузовних деталях частіше беруть скотч брайт: він матує рівномірно й не прорізає фарбу на ребрах. Наждачні круги Р240–Р320 зручніші на рівних площинах стін, дверей і меблевих фасадів.