Круги для шліфування лаку

Перший шар лаку піднімає ворс деревини, і поверхня стає шорсткою. Після повного висихання її легко проходять зерном Р240–Р320, а між фінішними шарами — Р320–Р400. Ексцентрикову шліфмашину ведуть на невисокій швидкості й без натиску: завдання — прибрати шорсткість і глянець, не прошліфувавши шар до деревини, особливо на кромках і ребрах. Після шліфування пил прибирають пилососом і злегка вологою безворсовою серветкою.

Старий лак з меблів, дверей, підвіконь знімають зерном Р80–Р120: крупніше зерно на шпоні ризиковане, бо шар деревини тонкий. Якщо лак товстий і м'який, він плавиться під кругом, тож працюють коротко, часто змінюючи місце, щоб не гріти поверхню. Після зняття деревину доводять до Р150–Р180 і лише тоді наносять новий лак — сліди від крупного зерна проступлять під прозорим покриттям.

На профілях, фрезеровці, різьбі й округлих деталях жорсткий круг або не дістає, або прорізає лак на ребрах. Там між шарами матують нетканим абразивом — скотч брайтом на липучці або вручну: він облягає форму й не дряпає глибоко. Пил від шліфування лаку дрібний, тож працюють у респіраторі і з пиловідсмоктуванням.

Шліфувати лак можна лише після повного висихання, а не «на відлип»: свіжий шар скочується під кругом, і на поверхні лишаються борозни. Час висихання між шарами вказує виробник лаку — для водних лаків це кілька годин, для поліуретанових і алкідних більше. Між шарами шліфують легко, один-два проходи, щоб лише зняти шорсткість.