Витяжки 90 см

Правило просте: витяжка має бути не вужчою за плиту, а краще трохи ширшою. Під варильну поверхню 70–90 см беруть витяжку на 90 см, щоб крайні конфорки теж опинилися під нею. На кухні-вітальні широка витяжка ще й помітно краще стримує запахи, які інакше розходяться в кімнату.

Вбудовану витяжку 90 см ставлять у широку навісну шафу: на виду лишається лише нижня панель. Якщо шафи над плитою немає, вибирають настінну — похилу зі скляною панеллю або Т-подібну з тонким козирком і коробом до стелі. Похила лишає більше місця над головою, Т-подібна виглядає стриманіше, а купольна з ковпаком пасує до класичної кухні.

Широка витяжка зазвичай і потужніша за вузьку: моделі на 90 см часто розраховані на 1000 м³/год і більше. Цього вистачає для великої кухні з газовою плитою чи кухні, поєднаної з вітальнею. Щоб потужність не губилася, повітропровід роблять коротким і без зайвих колін.

Буває кнопкове, сенсорне або електронне керування Soft-Touch із дисплеєм, пультом і таймером. Пульт зручний саме на широкій витяжці: не треба тягтися до краю панелі над гарячою плитою. Деякі моделі мають чотири швидкості замість трьох.

Над широкою плитою світла потрібно більше, тому на витяжках 90 см стоять кілька світлодіодних ламп або світлодіодна стрічка вздовж краю панелі. Вона освітлює всі конфорки рівно, без темних кутів, і майже не гріється.

Широка витяжка важча за вузьку, тому її кріплять у капітальну стіну, а шафу під вбудовану модель перевіряють на міцність дна. Між стіною й корпусом не лишають щілин, щоб витяжка не вібрувала на верхній швидкості.

Для вбудованої витяжки 90 см потрібна шафа відповідної ширини з вирізом у дні. Настінну вішають по центру плити, а її короб має вміститися до стелі. Якщо вентиляційного каналу немає, ставлять вугільний фільтр і вмикають рециркуляцію.