- Опалювана площа 0.5 м²
- Лінійна потужність 160 Вт/м²
- Підлогове покриття плитка
- Товщина 4 мм
Fenix — чеський виробник електричних систем обігріву, компанія з міста Єсенік. Нагрівальні мати Fenix бувають двох видів: тонкий двожильний кабель на сітці потужністю 160 Вт/м² і завтовшки 4 мм, який кладуть у шар еластичного плиткового клею просто під плитку, та алюмінієвий мат завтовшки 1,7 мм на 140 Вт/м², який кладуть насухо під плаваючий ламінат.
Мат кладуть насамперед в еластичний плитковий клей, тож нова стяжка не потрібна, а підлога піднімається лише на товщину клею. Основу перед укладанням вирівнюють і ґрунтують.
Кабель мата двожильний, з повним захисним обплетенням, яке під’єднують до захисного провідника. Обидва виводи розташовані з одного боку, тож мат підключають з одного кінця. Мат завтовшки 4 мм, а кабель лежить на сітці з однаковим кроком.
Для підлоги без плитки Fenix робить алюмінієві мати: двожильний кабель лежить між двома шарами алюмінієвої фольги, яка розносить тепло по полотну й заземлює мат по всій площі. Завдяки цьому його дозволено класти й у вологих приміщеннях, наприклад у ванній під ламінатом. Мат розкладають насухо на підкладку з екструдованого пінополістиролу завтовшки від 3 мм, а ламінат збирають просто на ньому; у клей чи стяжку такий мат не кладуть, бо вони реагують з алюмінієм. Підключають його теж з одного боку — одним холодним кінцем завдовжки 3 м.
Площу мата підбирають за вільною частиною підлоги, без місць під меблями й сантехнікою. Мат під’єднують до терморегулятора для теплої підлоги з датчиком між витками. Якщо підлогу однаково заливають стяжкою, замість мата часто беруть нагрівальний кабель — його крок задають на місці.
Клей для мата беруть еластичний, придатний для теплої підлоги. Кабель має повністю лежати в клеї, тому мат спершу прикривають тонким шаром, а потім кладуть плитку на клей звичайним способом. Плитку притискають так, щоб під нею не лишилося порожнин, бо повітря погіршує тепловіддачу й дає нерівний прогрів.
У ванній мат кладуть на відкриту частину підлоги, а терморегулятор ставлять поза мокрою зоною; лінію захищають пристроєм захисного вимкнення. Опір кабелю вимірюють до укладання, після розкладання й після плитки та звіряють із паспортом. Підігрів вмикають після того, як клей і затирка повністю висохнуть.
Спершу креслять план приміщення й позначають ванну, унітаз, меблі та місце терморегулятора. Мат розкочують від терморегулятора, а на поворотах розрізають лише сітку, не кабель. Біля стін лишають відступ, а датчик кладуть посередині обігрівної зони між витками. Шафа чи тумба без ніжок над матом не дає теплу виходити, і кабель під нею нагрівається сильніше, ніж розраховано. Тому такі місця залишають без мата ще на етапі плану.