Нагрівальний мат під ламінат

На рівну й чисту основу спершу кладуть м'яку тепло- і звукоізоляційну підкладку, розраховану на ламінат, завтовшки щонайменше 3 мм; целюлозна для цього не годиться. Мат розкладають на ній, а ламінат кладуть одразу зверху: додаткового утеплювача між матом і покриттям немає, бо він гасив би тепло. Гострі виступи й сміття під матом пошкоджують кабель, тому основу перед укладанням вичищають.

Під ламінат бувають мати двох конструкцій, і різниця позначається на підключенні та на тому, куди їх можна класти.

Фольга алюмінієвого мата заземлює його по всій площі, тому такий мат дозволено класти й у вологих приміщеннях, як-от ванна. Зате будівельний клей і стяжку до нього не допускають: ці матеріали вступають у реакцію з алюмінієм, і ламінат із вбудованою шумоізоляційною підкладкою над ним теж не кладуть.

Ламінат і паркет не люблять перегріву: межу температури підлоги на терморегуляторі ставлять не вище 27 °C, а точну називає виробник покриття. Тому мат під ламінат підключають лише через терморегулятор для теплої підлоги з датчиком підлоги, а датчик кладуть між смугами мата. Тепловий опір усього, що лежить над нагрівальним шаром, має бути не більшим за 0,15 м²·K/Вт — інакше тепло не дійде до кімнати.

Мат вибирають за вільною площею підлоги, без шаф, ліжка й вбудованих меблів, бо під ними підлога перегрівається. Сам кабель не ріжуть і не вкорочують: щоб розвернути смугу, розрізають лише основу — сітку чи фольгу між витками.

Не кожен ламінат розрахований на підігрів: на упаковці придатного стоїть позначка для теплої підлоги й допустима температура. Щілину біля стін лишають ширшою, ніж зазвичай, бо від нагріву ламінат трохи розширюється, а перший раз підлогу прогрівають поступово, по кілька градусів на день.