Стабілізатори напруги 220В

У більшості квартир і багатьох приватних будинків одна фаза: до лічильника заходять два дроти — фаза й нуль, лічильник і ввідний автомат однофазні. Тоді потрібен стабілізатор 220 В. Якщо в будинок заходять три фази, лічильник трифазний, а розетки розподілені по фазах. У такому разі ставлять три однофазні стабілізатори — по одному на кожну фазу — або трифазний прилад на 380 В. Трифазний електродвигун, наприклад у верстаті чи свердловинному насосі на 380 В, через однофазний стабілізатор не підключають.

Серед однофазних стабілізаторів є релейні — прості, але з клацанням реле, симісторні й тиристорні — тихі й точніші завдяки електронним ключам, а також гібридні. Невеликі моделі на 250–1000 Вт розраховані на котел чи окремий прилад, потужніші ставлять на ввід квартири або будинку.

Для одного газового котла вистачає 300 Вт, для котла з насосами — 600 Вт. На ввід квартири беруть стабілізатор, розрахований на струм ввідного автомата: при 220 В кожен кіловат — це приблизно 4,5 ампера. Якщо в будинку електричний котел, його потужність рахують окремо — часто його живлять від окремої лінії без стабілізатора або з власним стабілізатором.

Від просідань і стрибків напруги передусім страждають плата газового котла, компресор холодильника, насоси й електроніка. Чайнику, прасці чи обігрівачу стабілізатор не потрібен: при низькій напрузі вони просто гріють повільніше, а через стабілізатор лише забирали б його потужність. Коли світла немає взагалі, стабілізатор нічим не допоможе — котлу тоді потрібне джерело резервного живлення, наприклад інвертор з акумуляторами.