Підвісні умивальники

Умивальники 35–45 см ставлять у гостьовий санвузол чи вузьку нішу, де велика раковина заважала б проходу. Ширина 50–60 см — звичайний розмір для ванної кімнати: у такій чаші зручно вмиватися, а на борту вистачає місця для мила. Раковину 70 см обирають, коли біля неї є простір і хочеться ширшого борту. Вузькі моделі бувають лівими й правими: полиця для мила в них з одного боку, тож раковину ставлять полицею до вільної стіни.

У підвісних умивальників є отвір під перелив, тож вода не піде через край, якщо злив закритий. Отвір під змішувач зроблений на борту — по центру, а у вузьких лівих і правих моделей ближче до краю, тож кран ставлять просто на раковину, а не на стіну. Підібрати його можна серед змішувачів для умивальника.

Підвісну раковину тримають шпильки чи кронштейни, вкручені в стіну. Стіна має бути цегляною чи бетонною або посиленою закладною, бо гіпсокартон сам по собі навантаження не тримає. Сифон під такою раковиною на виду, тому його обирають акуратним або ховають за п’єдесталом чи напівп’єдесталом. Кріплення, сифони й п’єдестали є в розділі аксесуарів для умивальника.

Частину підвісних умивальників можна поставити й на меблеву тумбу: їх називають меблевими, і борт у них розрахований на корпус шафки. Так під раковиною з’являється місце для засобів і рушників, а сифон ховається всередині. Тумбу підбирають під ширину умивальника серед тумб для ванної.

Більшість підвісних умивальників білі з глазур’ю, є також чорні матові раковини, до яких підбирають змішувач у тон.

Підвісну раковину зазвичай вішають так, щоб борт був на висоті 80–85 см від підлоги. Труби води й каналізації виводять під неї заздалегідь, ще до плитки.