Чорні змішувачі

Чорний наносять на латунь чи нержавіючу сталь двома способами. Порошкова фарба лягає товстішим шаром, дає глибокий матовий тон, але її можна подряпати металевою губкою чи кільцем на пальці. Вакуумне напилення PVD тонше й твердіше: воно міцно тримається на металі й краще переносить чищення, проте змішувач із ним дорожчий. Пластиковий корпус буває чорним наскрізь, і подряпина на ньому не світиться іншим кольором. Спосіб покриття виробник указує в описі, а від основи залежить і гарантія: на латунні й сталеві змішувачі вона довша, ніж на пластикові.

На чорному матовому покритті краплі жорсткої води висихають білими плямами, тож вапно на ньому помітніше, ніж на будь-якому іншому кольорі. Простий спосіб — після вмивання чи миття посуду протерти кран сухою м’якою ганчіркою, тоді плям майже немає. Для звичайного прибирання беруть теплу воду з рідким милом чи засобом для посуду. Оцет, лимонна кислота, засоби від іржі й накипу, хлор і порошки з абразивом матовий чорний руйнують: з’являються світлі розводи, які вже не відмиваються.

Матовий чорний виглядає дорожче й не відблискує, але на ньому видно відбитки пальців і вапно. Глянцевий легше протерти, і плями на ньому менш помітні, зате видно подряпини. Якщо вода жорстка, а протирати кран після кожного вмикання ніхто не буде, практичніший глянцевий чорний або графіт.

Чорний змішувач виглядає цілісно, коли поруч чорні й інші деталі: душова лійка, тримач рушника, ручки меблів, злив. Тому для ванної кімнати змішувачі для умивальника, ванни, душу й гігієнічний душ беруть з однієї серії, щоб відтінок і фактура матового покриття збігалися. На кухні чорний змішувач ставлять до чорної чи сірої кам’яної мийки, а до сталевої мийки частіше беруть двоколірний — з чорним корпусом і сталевим виливом. Мийку в тон зручно підібрати серед кухонних мийок.